Петро Прокопович – основоположник рамкового бджільництва на Бахмаччині – СЕМЕНІВКА СЬОГОДНІ

Петро Прокопович – основоположник рамкового бджільництва на Бахмаччині

Петро Іванович Прокопович – основоположник раціонального рамкового бджільництва та організатор школи бджільництва

Повідомляє сайт БАХМАЧ СЬОГОДНІ посилаючись на сайт Бахмацької районної державної адміністрації.

В умовах прогресивного ведення сільського господарства важко уявити бджільництво без рамкового вулика та інтенсивного ведення галузі. До винайдення нашим земляком, відомим бджолярем-новатором Петром Прокоповичем рамкового вулика, яким ми й користуємося дотепер, мед добувався важко, грубим “варварським” методом. Бджіл закурювали та знищували їхній розплід, що сповільняло розвиток комах, фактично знищували бджолосім’ю щоб добути мед.

Народився П. І. Прокопович 10 липня 1775 року в селі Митченки, тепер Бахмацького району, в сім’ї св’ященника. Батько готував хлопцеві духовну кар’єру. В 1786 році Прокопович вступив до Києво-Могилянської академії. Отримавши добру освіту, Петро Іванович в оригіналі читав з французької, німецької мов, знав грецьку та латинську мови. Та вибравши іншу стежину Прокопович став офіцером-артилеристом. Але воєнна служба тяготила його і в 1798 році Петро Іванович пішов у відставку. Повернувшись в Митченки зайнявся справою далекою від військової – бджільництвом.

В 1800 році він купує десятину землі та сімнадцять колод бджіл. Керуючись лише власними спостереженнями і розмірковуваннями Прокопович намагається вникнути у природу бджіл. Перші труднощі та невдачі не відштовхнули Прокоповича від улюбленої справи. І вже в 1808 році Петро Іванович доводить свою пасіку до 550 бджолиних сімей, з’явилися грошові доходи бджоляр купує першу книгу по бджільництву. Висновок його після прочитаного був такий: “…якби я раніше почав читати книги, то я б не створив свою систему догляду за бджолами …”

І знову клопітка щоденна праця на протязі багатьох років. Довгий час Петро Іванович думав про будову свого власного вулик , бо колоди гальмували розвиток бджільництва. І ось за клопітку працю прийшла винагорода. В ніч на 14 січня 1814 року, як потім Прокопович сам признався “… Боже милосердя мене осинило і ясною стала будова вулика …” На другий день своїми руками він зробив “втулочний” вулик названий “ Петербург “. Тепер у Петра Іванович свій вулик і своя система бджолярства. Про це він пише статті в журналах і газетах, звертаючи увагу громади та пасічників.

При зустрічі з пасічниками він переконався що малограмотним а часом і освіченим людям без практичного показу використати розроблений ним вулик було важко. І у Петра Івановича виникає задум організувати при своєму господарстві школу пасічників, вихованці якої поширювали б його знання й винахід.

1 листопада 1828 року святково вигляділи Митченки, саме цього дня відбулася офіційна церемонія відкриття школи. За звичаєм і традицією духовний отець благословив Прокоповича на добре починання, освятив школу. Була відслужена молебень, задзвонили в дзвони і перша в світовій історії школа по підготовці бджолярів відкрила двері для всіх бажаючих – простого і знатного із різних куточків України і а навіть із-за кордону.

Петро Іванович розробив статут школи. На початку заняття учнів знайомив з правилами поведінки в школі і доручав вивчити на пам’ять свої повинності: “ Я присланий від свого власника на два роки до поручика Петра Івановича Прокоповича для навчання бджільництву, різному доброму господарюванню і добрій поведінці. Від цього часу я повинен засновнику школи і його помічнику коритися, як своєму власному господарю, і все що він накаже, буду без заперечно вивчати, робити і добре себе вести. А при цьому ні про що інше більше ніколи не буду думати і говорити, як тільки про бджіл і про те, чому мене будуть навчати. Зобов’язуюсь трубки не курити, табаку не нюхати, горілки не пити, по вулицях не волочитися, тому, що це все лишнє і погані справи … “ – це була свого роду шкільна присяга, моральний кодекс.

Теоретичні й практичні заняття проводив сам Петро Іванович, оскільки слухачі були переважно неписьменні, то першого року педагог-бджоляр навчав їх “арабських цифр, лічби, міри та ваги, класти на рахівницях, множення, ділення і при змозі писати і читати. Навчання в школі проводилося виключно українською мовою.

В 1830 році школу з Митченок було перенесено на хутір Пальчики, де Прокопович спеціально для цього придбав господарство, сюди він переніс і пасіку. Прокопович продовжує писати наукові статті. Так в 1833 році виходить нова праця “Про користь розведення для бджіл синяка, рослини медоносної та олійної.” Про рослину – на яку все своє життя Прокопович звертав неабияку увагу. В 1835 році виходить велика стаття “Про рапс, як про їжу для бджіл“.

 

З роками пасіка значно зросла в 1843 році пасіку і школу відвідав Т. Г. Шевченко, він так перейнявся, що пасіку Петра Івановича назвав “бджолиним заводом “ і в своїй повісті “ Блізніци “ Прокоповича називає великим бджолярем.

Невдовзі в квітні 1850 році Петро Іванович помирає, похований він у селі Пальчики, де і тепер знаходиться його могила.

Не перелічити в сих тих воістину наукових робіт які написав про бджіл та методи їх утримання Петро Прокопович. Не збулася прижиттєва мрія великого бджоляра-новатора, видати окремим тиражем всі свої праці. Вже були набрані макети але Конотопська повітова поліція розгромила типографію. А все через те що працю Прокопович хотів видати українською мовою.

Після смерті Прокоповича школою керував його син Степан Петрович Великдан (по прізвищу матері). Він сумлінно виконував заповіти батька-вчителя і розширив господарство. Купив у Батурині розкішний сад з гаєм – “Городок“. Але раптово в 1879 році С. П. Великдан помирає . Школа була закрита. Заклад проіснував 52 роки, з них 24 за життя її фундатора. На утримання школи не було витрачено жодної копійки з державної казни.

З моменту винайдення рамкового вулику минуло 203 роки, він значно вдосконалений, але першість в промисловому винаході в бджільництві належить нашому славному земляку, козаку – Петру Прокоповичу, який присвятив все своє свідоме життя аби бджоли задовольняли людські потреби й при цьому бджолосім’ї залишалися неушкодженими.

Джерело:  БАХМАЧ СЬОГОДНІ

ЧИТAЙТЕ ТAКOЖ:

Блогеры становятся опаснее ИГИЛа и Гитлера

Полтавські пацани рвуть мережу

Стеллa из шoу «Хoлoстяк-7» рaсскaзaлa, был ли у нее секс с Дмитрием Черкaсoвым

Укрaинскaя секс-симвoл сделaлa зaявление o свoей oриентaции

Пoчему мужчины не хoтят встречaться с пoлными женщинaми

Безвиз с ЕС: скoлькo нужнo денег в сутки (ИНФOГРAФИКA)

 

КОМЕНТУВАТИ

Your email address will not be published.


*